Первая летописьГлава 12 |
1 |
2 Они были вооружены луками и могли стрелять из лука и метать камни из пращи как правой, так и левой рукой. Они были родственниками Шаула из рода Вениамина.) |
3 Их вождь Ахиезер и за ним Иоаш – сыновья Шемаа из Гивы; Иезиил и Пелет – сыновья Азмавета; Бераха и Иеву из Анатота; |
4 Ишмая из Гаваона – воин из числа Тридцатки и вождь над ней; Иеремия, Иахазиил, Иоханан и Иозавад из Гедеры; |
5 Элузай, Иеримот, Беалия, Шемария и харуфитянин Шефатия; |
6 корахиты Элкана, Ишшия, Азарил, Иоезер и Иашовеам; |
7 Иоела и Зевадия – сыновья Иерохама из Гедора. |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 Эти гадитяне были военачальниками: наименьший стоял над сотней, а наибольший – над тысячей. |
15 Это они переправились через реку Иордан в первый месяц (ранней весной), когда она выходит из берегов, и обратили в бегство всех, кто жил в долинах к востоку и к западу. |
16 |
17 Давуд вышел навстречу и сказал им: |
18 Тогда на Амасая, вождя Тридцатки, сошёл Дух и он сказал: |
19 |
20 Когда Давуд возвращался в Циклаг, из рода Манассы к нему перешли: Аднах, Иозавад, Иедиаил, Микаил, Иозавад, Элиху и Циллетай – тысяченачальники манасситов. |
21 Они помогали Давуду отражать набеги грабителей, потому что все они были отважными воинами и полководцами в его войске. |
22 День за днём люди шли на помощь Давуду, пока войско его не стало так велико, как войско Всевышнего, огромным и могучим. |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 вместе с Иодаем, вождём из дома Харуна, который привёл с собой 3 700 человек, |
28 и Цадоком, отважным молодым воином, с 22 военачальниками из его клана. |
29 |
30 |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 Все эти воины боевым строем пришли в Хеврон, исполненные воли сделать Давуда царём над всем Исраилом. И все остальные исраильтяне единодушно решили сделать Давуда царём. |
39 Они пробыли там у Давуда три дня, ели и пили, потому что их семьи снабдили их запасами. |
40 А также их соседи, даже такие, как роды Иссахара, Завулона и Неффалима, приходили с ослами, верблюдами, мулами и волами, нагруженными едой. Еды – муки, инжира, изюма, вина, масла, мяса крупного и мелкого скота – было в изобилии, потому что в Исраиле царила радость. |
1-а хронiкиРозділ 12 |
1 |
2 що були озбро́єні лу́ком, що кидали правицею та лівицею камі́ння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина: |
3 голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу, |
4 і ґів'онянин Їшмая, ли́цар серед тридцятьох та старши́й над тридцятьма́, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад, |
5 Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія, |
6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни, |
7 і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору. |
8 А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки́, мужі відважні, на війні, озбро́єні великим щито́м та списо́м. А їхні обличчя — то обличчя ле́в'ячі, а щодо швидкости — вони були, як са́рни на гора́х. |
9 Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав, |
10 четвертий — Мішманна, п'ятий — Їрмея, |
11 шо́стий — Аттай, сьо́мий — Еліїл, |
12 во́сьмий — Йоханан, дев'ятий — Елзавад, |
13 десятий — Єремія, одина́дцятий — Махбанай. |
14 Оці були з Ґадових синів, голови військо́вих відділів, мали́й — один на сотню, а великий — на тисячу. |
15 Це ті, що перейшли Йорда́н першого місяця, коли він був перепо́внений понад усі береги свої, і порозганя́ли всіх ме́шканців долин на схід та на за́хід. |
16 І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида. |
17 А Давид вийшов перед них, і, відповіда́ючи, сказав їм: „Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!“ |
18 І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: „Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссе́їв! Мир тобі, і мир то́му, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог!“ І прийняв їх Давид, і поставив на чолі́ війська. |
19 І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филисти́млянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі́, порадившись, відіслали його, говорячи: „За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!“ |
20 Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, — го́лови Манасіїних тисячок. |
21 І вони допомагали Давидові проти юрби́, бо вони всі — хоробрі вояки́, і поставали провідника́ми військо́вих ві́дділів. |
22 Бо день-у-день прихо́дили вони до Давида помагати йому, аж став та́бір великий, як та́бір Божий. |
23 |
24 Юдиних синів, що носили великого щита́ та списа́, — шість тисяч і вісім сотень озбро́єного ві́йська. |
25 З Симеонових синів хоробрих воякі́в військово́го відділу — сім тисяч і сто. |
26 З Левієвих синів — чотири тисячі й шість сотень. |
27 І Єгояда, проводи́р синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень. |
28 І юна́к Садо́к, хоробрий воя́к, та дім його батька, — зверхників двадцять і два. |
29 А з Веніяминових синів, Саулових братів, — три тисячі, а більша частина їх аж дотепе́р трималися Саулового дому. |
30 А з Єфремових синів — двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих воякі́в, мужів славних дому їхніх батьків. |
31 А з половини Манасіїного племени — вісімнадцять тисяч, що були́ докладно зазна́чені за і́менем, щоб прийти настанови́ти Давида царем. |
32 А з Іссаха́рових синів, що мали розумі́ння ча́су, щоб знати, що́ буде робити Ізра́їль, їх голів було двісті, а всі їхні брати́ робили за їхнім нака́зом. |
33 Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойово́му поря́дку зо всякими військо́вими речами, — п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з ці́лим серцем. |
34 А з Нефтали́му — тисяча зверхників, а при них зо щито́м та списо́м — тридцять і сім тисяч. |
35 А з Данян тих, що ставляться в бойово́му поря́дку — двадцять і вісім тисяч і шість сотень. |
36 А з Аси́ра тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойові́м поря́дку, — сорок тисяч. |
37 А з того бо́ку Йорда́ну з Руви́мівців, і Ґа́дівців, і з полови́ни Манасі́ї, зо всякими військо́вими знаря́ддями для бою — сто й двадцять тисяч. |
38 Усі ці люди — військо́ві, що ставилися в бойово́му поря́дку, ці́лим серцем поприхо́дили до Хевро́ну, щоб настанови́ти Давида царем над усім Ізра́їлем. Та й решта Ізраїля були односе́рді, щоб настанови́ти Давида царем. |
39 І були́ вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати́ нагото́вили їм. |
40 А також ті, що були близькі́ до них, аж до Іссаха́ра, і Завуло́на, і Нефтали́ма, спрова́джували хліб ослами, і верблю́дами, і му́лами, і худобою великою, їжу мучну́, спресо́вані фіґі, і родзи́нки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну́, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі. |
Первая летописьГлава 12 |
1-а хронiкиРозділ 12 |
1 |
1 |
2 Они были вооружены луками и могли стрелять из лука и метать камни из пращи как правой, так и левой рукой. Они были родственниками Шаула из рода Вениамина.) |
2 що були озбро́єні лу́ком, що кидали правицею та лівицею камі́ння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина: |
3 Их вождь Ахиезер и за ним Иоаш – сыновья Шемаа из Гивы; Иезиил и Пелет – сыновья Азмавета; Бераха и Иеву из Анатота; |
3 голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу, |
4 Ишмая из Гаваона – воин из числа Тридцатки и вождь над ней; Иеремия, Иахазиил, Иоханан и Иозавад из Гедеры; |
4 і ґів'онянин Їшмая, ли́цар серед тридцятьох та старши́й над тридцятьма́, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад, |
5 Элузай, Иеримот, Беалия, Шемария и харуфитянин Шефатия; |
5 Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія, |
6 корахиты Элкана, Ишшия, Азарил, Иоезер и Иашовеам; |
6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни, |
7 Иоела и Зевадия – сыновья Иерохама из Гедора. |
7 і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору. |
8 |
8 А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки́, мужі відважні, на війні, озбро́єні великим щито́м та списо́м. А їхні обличчя — то обличчя ле́в'ячі, а щодо швидкости — вони були, як са́рни на гора́х. |
9 |
9 Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав, |
10 |
10 четвертий — Мішманна, п'ятий — Їрмея, |
11 |
11 шо́стий — Аттай, сьо́мий — Еліїл, |
12 |
12 во́сьмий — Йоханан, дев'ятий — Елзавад, |
13 |
13 десятий — Єремія, одина́дцятий — Махбанай. |
14 Эти гадитяне были военачальниками: наименьший стоял над сотней, а наибольший – над тысячей. |
14 Оці були з Ґадових синів, голови військо́вих відділів, мали́й — один на сотню, а великий — на тисячу. |
15 Это они переправились через реку Иордан в первый месяц (ранней весной), когда она выходит из берегов, и обратили в бегство всех, кто жил в долинах к востоку и к западу. |
15 Це ті, що перейшли Йорда́н першого місяця, коли він був перепо́внений понад усі береги свої, і порозганя́ли всіх ме́шканців долин на схід та на за́хід. |
16 |
16 І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида. |
17 Давуд вышел навстречу и сказал им: |
17 А Давид вийшов перед них, і, відповіда́ючи, сказав їм: „Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!“ |
18 Тогда на Амасая, вождя Тридцатки, сошёл Дух и он сказал: |
18 І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: „Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссе́їв! Мир тобі, і мир то́му, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог!“ І прийняв їх Давид, і поставив на чолі́ війська. |
19 |
19 І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филисти́млянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі́, порадившись, відіслали його, говорячи: „За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!“ |
20 Когда Давуд возвращался в Циклаг, из рода Манассы к нему перешли: Аднах, Иозавад, Иедиаил, Микаил, Иозавад, Элиху и Циллетай – тысяченачальники манасситов. |
20 Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, — го́лови Манасіїних тисячок. |
21 Они помогали Давуду отражать набеги грабителей, потому что все они были отважными воинами и полководцами в его войске. |
21 І вони допомагали Давидові проти юрби́, бо вони всі — хоробрі вояки́, і поставали провідника́ми військо́вих ві́дділів. |
22 День за днём люди шли на помощь Давуду, пока войско его не стало так велико, как войско Всевышнего, огромным и могучим. |
22 Бо день-у-день прихо́дили вони до Давида помагати йому, аж став та́бір великий, як та́бір Божий. |
23 |
23 |
24 |
24 Юдиних синів, що носили великого щита́ та списа́, — шість тисяч і вісім сотень озбро́єного ві́йська. |
25 |
25 З Симеонових синів хоробрих воякі́в військово́го відділу — сім тисяч і сто. |
26 |
26 З Левієвих синів — чотири тисячі й шість сотень. |
27 вместе с Иодаем, вождём из дома Харуна, который привёл с собой 3 700 человек, |
27 І Єгояда, проводи́р синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень. |
28 и Цадоком, отважным молодым воином, с 22 военачальниками из его клана. |
28 І юна́к Садо́к, хоробрий воя́к, та дім його батька, — зверхників двадцять і два. |
29 |
29 А з Веніяминових синів, Саулових братів, — три тисячі, а більша частина їх аж дотепе́р трималися Саулового дому. |
30 |
30 А з Єфремових синів — двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих воякі́в, мужів славних дому їхніх батьків. |
31 |
31 А з половини Манасіїного племени — вісімнадцять тисяч, що були́ докладно зазна́чені за і́менем, щоб прийти настанови́ти Давида царем. |
32 |
32 А з Іссаха́рових синів, що мали розумі́ння ча́су, щоб знати, що́ буде робити Ізра́їль, їх голів було двісті, а всі їхні брати́ робили за їхнім нака́зом. |
33 |
33 Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойово́му поря́дку зо всякими військо́вими речами, — п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з ці́лим серцем. |
34 |
34 А з Нефтали́му — тисяча зверхників, а при них зо щито́м та списо́м — тридцять і сім тисяч. |
35 |
35 А з Данян тих, що ставляться в бойово́му поря́дку — двадцять і вісім тисяч і шість сотень. |
36 |
36 А з Аси́ра тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойові́м поря́дку, — сорок тисяч. |
37 |
37 А з того бо́ку Йорда́ну з Руви́мівців, і Ґа́дівців, і з полови́ни Манасі́ї, зо всякими військо́вими знаря́ддями для бою — сто й двадцять тисяч. |
38 Все эти воины боевым строем пришли в Хеврон, исполненные воли сделать Давуда царём над всем Исраилом. И все остальные исраильтяне единодушно решили сделать Давуда царём. |
38 Усі ці люди — військо́ві, що ставилися в бойово́му поря́дку, ці́лим серцем поприхо́дили до Хевро́ну, щоб настанови́ти Давида царем над усім Ізра́їлем. Та й решта Ізраїля були односе́рді, щоб настанови́ти Давида царем. |
39 Они пробыли там у Давуда три дня, ели и пили, потому что их семьи снабдили их запасами. |
39 І були́ вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати́ нагото́вили їм. |
40 А также их соседи, даже такие, как роды Иссахара, Завулона и Неффалима, приходили с ослами, верблюдами, мулами и волами, нагруженными едой. Еды – муки, инжира, изюма, вина, масла, мяса крупного и мелкого скота – было в изобилии, потому что в Исраиле царила радость. |
40 А також ті, що були близькі́ до них, аж до Іссаха́ра, і Завуло́на, і Нефтали́ма, спрова́джували хліб ослами, і верблю́дами, і му́лами, і худобою великою, їжу мучну́, спресо́вані фіґі, і родзи́нки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну́, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі. |